Дофіно- перлина степу (з історії мого села Роздольного)

Там, де степ добіг до моря

Й вигнув косу Карабай,

Виросло село Роздольне -

Це село - мій рідний край!

Пахне йодом тут повітря,

Манить море голубе,

Навесні бузка суцвіття

Так окрилюють тебе!

Заповідний парк тінистий,

Степ, тюльпани, ковила…

Джерело б’ є так ігристо -

Там  така смачна  вода!

Кажуть  вчені, що  під  нами,

Під  чорноземом   та   пісками -

(Так заглибилось туди!)

Найбільше озеро в Європі

Найчистішої води.

Та найкраще - наше море,

Море чистої води.

Тут забудеш своє горе

Лиш до берега прийди.

Море тішить нас, лікує,

Море багатьох годує.

Все про край свій треба знати,

Знати, множити і шанувати.

                              Вірш випускниці нашої школи Шпачук Анжеліки

          У  щедро обдарованій  природою  місцині  розташувалось  наше  село  Роздольне,  що було  засноване  поміщицею  Софією  Богданівною  Фальц-Фейн  у  1850 році.    Тоді  економію  було названо  Дофіно,  що  в  перекладі  з  французької  означає  "ПЕРЛИНА".  

 Село  має  багату  історію. Тут  мешкають  трудолюбиві  та  творчі  люди.   

             Залишились пам*ятки з того часу. Вони стали історичними символами роздольненців.

             Невеличка  економія на  березі  Чорного  моря була  заснована в 1850 році  герцогом Ангальт – Кеттенським, а  згодом  програна  в  карти  одному  із  чабанів.  В  основному  тут  займались  вівчарством .  Вівці  переганялись  для  випасу  з  ділянки  на  ділянку.   А  ближче  до  зими переганялись до Асканії –Нової.

          В 1872 році економія   Дух- Фіней,  ( Досіней,  Дусіней,  Дофінівка,  Дофіне) була  куплена      поміщиком  Фрідріхом  Івановичем  Фальц- Фейном. Вона  мала вигідне  географічне  розташування  в  найбільш  сухій  частині  Причорноморської  низовини,  яка  має  родючі  ґрунти.  Клімат  місцевості – континентально - помірний,  теплий  з  жарким  сухим  літом  і   м’якою  зимою.  Весною  і  влітку  часто  південні  вітри  приносять  суховії,  бувають і  пилові  бурі.  Клімат  характерний  довгим  безморозним  періодом,  великою  кількістю  тепла  і  світла. Ґрунти - чорноземи,  темно-каштанові  та  солончаки. 

Степ  багатий  різнотрав'ям, колоніями  ковили,  тюльпанів  Шренка,  скіфських  тюльпанів,  росте  ірис низький,  блакитний  льонок. В  природі  дерев  тут  не  було.  

Цілинний  степ,  родючі  ґрунти,  помірний  теплий  клімат,  багатий  рослинний  світ - все це  сприяло  створенню  економії     та  її  подальшому  розвитку.

       Пізніше  при  розподілі  спадщини  маєток  перейшов  до  Софії  Богданівни  Фальц - Фейн.   Баронеса  назвала  економію  «Дофіно»,  що  в  перекладі  з  французької  означає  «Перлина».

             Точні  дані  про  те , коли  був  збудований  дім  , встановлюються.  За  однією  із  версій  дім  збудували  герцоги   Ангальт - Кеттенські.

       

    

Будинок  складається  із  8  кімнат,  які  мають  високу  стелю,  багато  вікон  зі  ставнями, товсті  стіни.  У  північно-східній  його  частині,  очевидно,  була  кухня  (про  це  свідчать  сходи  на  горище  та  двері  у  підвал).

 

         

Із шкільного етнографічного музею "Оберіг"
Теперішні  господарі  будинку  у  східній  його  частині  обладнали  кімнати  для  приїжджих,  бажаючих  заночувати.  А  в  одній  із  кімнат  вони  зберігають  старовинні  речі,  знайдені  на  горищі:  шафу,  самовар, столик,  листи,  ложки,  тощо.

 

           

 Софія  Богданівна  багато  коштів  вкладала  у  розвиток  економії.  Було  закладено  розкішний  парк  із  фонтаном,  вирощені  сади ,  оточені  алеями  з  метою  збереження  від  суховіїв,  споруджено  добротні   складські  приміщення,  що  функціонують  і  досі.

Оскільки  поміщиця  бувала  в  маєтку  наїздами,  то  справи  вели  керуючі,  які  нещадно  експлуатували  робітників.  Це  привело  до  того, що  економію  розграбували  селяни  і  спалили  її. 

           Шануючи  заслуги  Софії  Богданівни  Фальц – Фейн  в розвитку  нашого  краю  виконком  Роздольненської  сільської  ради  прийняв  рішення  від 21.07.2010 року  «Про  встановлення  пам’ятного  знака».

            Ідея  встановлення  знака  належить  підприємцю  Олегу  Степашку,  який  впродовж  багатьох  років  відстежував  діяльність  династії  Фальц - Фейнів  у  розвитку  Причорномор'я  кінця  ХIX  початку  XX  століття.    Він  же  і  виділив  кошти  на  пам’ятний  знак  та  роботи  по  його  встановленню.   Допоміг  у  будівельних  роботах  місцевий  підприємець  Микола  Сопот.

Меморіальний  знак  встановлено  30 вересня  2010  року  на  день  села.   На  камені  висічено  напис  «Цей  камінь  закладений  у  2010  році,  який  символізує  духовне  відродження  жителів села  Роздольне – Дофіно  в  пам’ятку  про  засновницю  села  Софію  Фальц – Фейн ”.

                Активну  участь  у  впорядкуванні  території  навколо  знаку  взяли  учні  школи  разом  із  педагогом-організатором  Вершок  Л. М .  за  сприяння  сільського  голови  Холодир  А. В.   

               Пам’ятник  Скорботної  Матері  споруджено  у 1961 році на  братській  могилі.         У  день  його   відкриття  тут  було  перепоховано  останки  невідомого  льотчика  та  померлого  у   шпиталі  у  період  війни молодого  солдата  Сніцарьова  П. Т.

           У  селі  склалася  традиція  вшановувати  тих,  хто  не  повернувся  з  війни.  Саме  солдатам  війни  встановлено  Обеліск  Слави.

Обеліск  Слави  спорудили  у  1965 році.       Ідея  побудувати  обеліск  належала  Гаранді  Сергію  Семеновичу.    Його  ідею  підтримала    тодішня  адміністрація  радгоспу,  партійна  організація  та  Хорлівська  сільська  рада,  до  складу  якої  входило  село  Роздольне.

           Проект  розробив  художник  із  Одеси  Патініотті,  який  на  той  час  відпочивав  у  селі.    Якими  буквами  повинні  бути  вписані  прізвища  солдатів,  що  не  повернулися  з  війни,  про  це  подбав  Мовчко  З. М.  тодішній  учитель  трудового  навчання  в  школі.    Контури  літер  переносили  на  фанеру,  а  потім  лобзиком  їх  вирізали.    Компонували  прізвище  і  відливали  уже   з  бронзи  у  Каховському  ливарному  цеху.

               А  тим  часом  місцева  будівельна  бригада  лише  по  малюнку  зводила  Обеліск.    Робота  йшла  повільно,  бо  сільські  будівельники  мусили  міркувати  над  тим,  як  дотриматись  симетрії  об’єкту.

Роботи біля Обеліску .  1965 рік

Урочисте відкриття

У 2000 році  Обеліск  було  сплюндровано:  зірвані  бронзові  деталі .   За  його  відновлення  взявся     наш  земляк  Терлецький  Юрій  Олександрович.     Він  оплатив  усі  видатки  на  відновлення  Обеліску  Слави.    Допомогли  йому  у  цій  благородній  справі  односельці: Норченко  В.В.,  Замма І.Б.,  Пестушко Л.В.  та  колишній  наш  земляк  Бабиченко В. М.

         

           
Стало  дорогим  для  роздольненців  це  місце.    Сюди  приходять  вдови  полеглих.    Кладуть  квіти  до  підніжжя  наречені,  несуть  почесну  варту  школярі.

Не одне покоління юних роздольненців доглядало за обеліском. У моему сімейному альбомі збереглося фото, де мои однокласники  працюють біля Обеліску. Весна 1969 року.

(Використано матеріали роботи Шпачук А. в рамках Всеукраїнської історико-геграфічної експедиції "Історія міст і сіл України")